Ікона іменна "Матрона Московська" (у позолоченому вінці)

 

 Виріб виконаний методом гальванопластики з створеної скульптором форми, емалі нанесені вручну.

Можливі варіанти рами (в залежності від наявності).

 Вона була четвертою дитиною в бідній селянській родині, і до того ж сліпою від народження. Мати Матрони думала віддати її в притулок, але відмовилася від свого наміру після чудесного бачення.

 З народження було помітно, що це не звичайна дитина. Коли дівчинку хрестив священик Василь, усіма шанований як провидець, від купелі піднявся стовп ароматної пари. Часом батьки бачили, як Матрона вночі молилася перед іконами своєю дитячою мовою. У 16-річному віці у Матрони віднялися ноги.

 У ті ж юнацькі роки свята отримала від Бога благодатний дар зцілення і прозорливості і багато допомагала як односельцям, так і людям, що приїздили до неї здалеку. У 1925 році угодниці Божій довелося виїхати з села у Москву, яку вона дуже любила і називала святим градом.

 Її життя в столиці було важким, свята часто не мала де прихилити голову, а безбожна влада не втомлювалася заподіювати їй все нові страждання.

 Блаженна Матрона мала від Бога особливий дар протистояти темній силі, яка отримала велику владу над людьми за відречення від Бога і тяжкі гріхи.

 Не меншу допомогу вона надавала людям і своїми порадами в простих життєвих потребах. Вільні години, які залишалися у неї після спілкування зі страждаючими, блаженна проводила в ревній молитві, часто не маючи часу навіть для короткого сну.

Блаженна Матрона упокоїлася 2 травня 1952 року і була похована на Даниловському кладовищі. Могилу святої завжди шанував православний народ.

У 1999 році блаженна Матрона була прославлена у лику святих. Зараз її мощі спочивають в Покровському жіночому монастирі.

День пам'яті: 2 травня.